МАНІПУЛЯТИВНІ ПРИЙОМИ У СЕРІАЛІ «КАРТКОВИЙ БУДИНОК»

«Скандали. Інтриги. Жодних розслідувань» – основний лейтмотив «Карткового будинку». Якщо стоїть завдання зрозуміти американську політику та сутність лобізму, слід включити в перелік обов’язкових речей перегляд «Карткового будинку».

Саме потойбічний бік політики, представлений в серіалі, дозволяє вивчити ті прийоми, до яких вдаються герої, щоб досягти своїх цілей.

Напівправда: головний герой партійний організатор Френсис Андервуд так протягом всього серіалу і не розкриває істинних преференцій, які він отримав від шлюбу з Клер Андервуд. Виглядало, що знайомство з Клер відбулося на юридичному факультеті Гарвардського університету. Проте в діалогах постійно згадується негативне відношення матері Клер, що їх родина не отримала того, на що розраховувала від цього шлюбу. Слід очікувати, що це була доволі впливова родина, яка робила ставку на Френсіса по просуванню власних інтересів, що він з часом проігнорував. Навіть будучи разом у політиці, обіймаючи посади президента та віце-президента, в серіалі є відчуття, що сторони про щось не договорюють.

Велика брехня: основою сюжету, яка зв’язує всі сезони та епізоди, а також всіх основних героїв – приховування вбивств. Собака в «Главі 1», Зої Барнс, Пітер Руссо та ще низка осіб, які прямо чи опосередковано загинули від рук Френсіса Андервуда. Не виключено, що у вбивстві в молоді роки відзначилась і Клер. Хоча вона собі відвела місце в організації та подальшому прикритті вбивств миротворців та терористів, що стало причиною політичного скандалу між США та Росією.

А ось політично вмотивовані вбивства Френсіса стають предметом розслідування журналіста Хаммершмидта, бувшого керівника Зої Барнс, проте навіть часткове оприлюднення інформації не надає суспільству правди, і виглядає як сфабриковане.

Поряд з серіалом відбувається інше, вже не фізичне, а емоційне вбивство – Кевіна Спейсі як актора – він визнає свій зв'язок з неповнолітнім багато років тому, та дирекція студії Media Rights Capital приймає рішення в останньому сезоні (який на той момент вже був відзняти) вирізати всі сцени з ним та прибрати його з фільму.

Роль вбивці Френсіса відведена його помічникові Даг Самперу, якому було що розказати про особливості політичного шляху Френсіса та Клер.

Останній епізод: Даг зустрічається з Клер в її кабінеті (в Овальному кабінеті). У діалозі колишній помічник Андервуда каже, що це саме він убив Френсіса, підставивши це як нещасний випадок в результаті передозування ліками. Стампер випадково ранить Клер ножем для паперу і просить вибачення у неї, а пізніше гине від поранення в живіт і задухи.

Серіал закінчується цитатою Клер: «Ну ось... Болю більше немає».

Клер визнає, що вбивства викликали внутрішній біль та страждання, і нове вбивство зупиняє це коло.

Політичні маніпуляції: Весь серіал насичений інформацією про передачу даних пресі, оприлюднення позицій сторін у перемовинах, начебто випадковий витік інформації, що разом виглядає як намагання впливати на інші сторони політичного процесу. Були позитивні і негативні результати для Френсіса та Клер, навіть отримали вони свої посади у Білому домі як раз за рахунок таких маніпуляцій. Детально описано в серіалі прийняття двох законопроектів – про екологію та права жінок – перемовини щодо їх прийняття насичені такими маніпуляціями.

Перевернута піраміда: Виносячи на загал досягнення та результати Френсіс Андервуд, оприлюднюючи свої досягнення чи прагнення, навіть в його передвиборчих промовах він починав з простих речей, які є очевидні, прості та зрозумілі, просуваючись в ускладнення та деталізацію. Ілюстрацією такого підходу слід вважати участь його у відкритті бібліотеки його імені у своїй альма-матері – військовому училищі, що було добре сплановано для просування кандидата на політичні посади від округу.

Перегляд серіалу, окрім наближення до американської та міжнародної політики, залишає відчуття вічної наявності впливових помічників, які самочинно можуть вирішувати напрям руху керівника – таким помічником для попередніх президентів був Френсіс Андревуд, а для Френсіса – Даг Сампер, реальний організатор дій та вбивств, в тому числі самого Андервуда.

Впевнені, що частина глядачів не сприйняла реальність представлених в серіалі підходів та прийомів, вважаючи це вигадкою та домислами, проте реальне життя та справжня політика часто є ще більш огиднішими та страшнішими, чим вони є у серіалі.

Андрій Кривонос
05.04.2020 року